Експлуатація злочинних дій

Вираз «експлуатація злочинної діяльності» слід розуміти як експлуатацію особи з метою вчинення, серед іншого, кишенькових крадіжок, крадіжок у магазинах, незаконного обігу наркотиків та інших подібних дій, які підлягають покаранню та передбачають фінансову вигоду. [1]   

Німецьке кримінальне право криміналізує як вербування, перевезення, розміщення тощо з метою експлуатації злочинної діяльності (StGB §232, (1)d), так і експлуатацію цієї діяльності (StGB §233, (1) 3 (експлуатація праці) як карані злочини.   

З метою експлуатації злочинної діяльності злочинці спеціально шукають осіб, яких можна примусити до вчинення злочинів, таких як крадіжка, незаконний обіг наркотиків або шахрайство з кредитними картками. Мета злочинців – отримати фінансову вигоду від злочину, не вчиняючи його самостійно. Перевага для торговців людьми полягає в тому, що жертви наражають себе на кримінальне переслідування і тому можуть бути піддані шантажу. Злочинці погрожують жертвам поліцією та в'язницею.   

Злочинці часто починають з того, що змушують жертв вчиняти дрібні правопорушення. Після того, як жертви «навчені» вчиняти злочини, не потрапляючи в руки правосуддя, злочинці змушують їх вчиняти більш серйозні злочини.   

З метою запобігання покаранню жертв торгівлі людьми за злочини, вчинені під примусом, Директива ЄС, підписана Німеччиною, передбачає «звільнення від кримінального переслідування або імунітет від покарання для жертв» відповідно до статті 8.   

Джерело інформації:

[1] В оригіналі: ДИРЕКТИВА 2011/36/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 квітня 2011 року щодо запобігання та протидії торгівлі людьми та захисту її жертв та заміни Рамкового рішення Ради 2002/629/JHA (PDF файл)