Незаконне усиновлення

«Незаконне усиновлення» означає незаконне влаштування або передачу дитини для постійного проживання в сім’ї в обмін на грошову винагороду без дотримання відповідних правових процедур. У таких випадках основна увага приділяється не благополуччю дитини, а виключно фінансовим або особистим інтересам третіх осіб.  

Директива ЄС 2024/1712 офіційно визнає незаконне усиновлення формою експлуатації в розумінні торгівлі людьми. Це зобов'язує держави-члени ЄС притягати до відповідальності за такі випадки. У Німеччині це карається згідно зі статтею 236 Кримінального кодексу як «торгівля дітьми». Злочин є особливо тяжким, якщо він вчинений з комерційною метою або якщо дитині заподіяно фізичну чи емоційну шкоду.  

У більшості випадків офіційні процедури усиновлення обходять, розміщуючи дітей у приватних установах за грошову винагороду та надаючи неправдиву інформацію про їхнє походження. Іноді прийомні сім'ї несвідомо беруть участь у незаконних процедурах усиновлення.  

Торговці людьми часто використовують вразливе становище біологічних сімей, щоб змусити їх відмовитися від своїх дітей або продати їх. Через економічні та соціальні труднощі деяких дітей навмисно народжують, щоб потім віддати їх на усиновлення.  

Ознаками незаконного усиновлення є обхід офіційних, законодавчо регламентованих процедур усиновлення, фальсифікація сімейних обставин та «привезення» дітей з іншої країни.